Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 105" Дніпровської міської ради
 
Комунальний заклад освіти"Середня загальноосвітня школа № 105" Дніпровської міської ради





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Слушать радио онлайн

ПОЛОЖЕННЯ про внутрішньошкільний моніторинг КЗО СЗШ № 105 ДМР

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішньошкільний моніторинг

КЗО СЗШ № 105 ДМР

          Проведення внутрішньошкільного моніторингу — невід'ємна складова сучасного навчально-виховного процесу. Внутрішньошкільний моніторинг розглядається як система збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи. Ця система орієнтована на інформаційне забезпечення управління та дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент. Вона дає прогноз його розвитку як комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта як узагальнене, комплексне оцінювання ефективності функціонування всієї системи освіти на основі системного аналізу всіх факторів.

Таким чином, внутрішньошкільний моніто­ринг — це інформаційно-кореляційний супровід всієї системи освітньо-виховної діяльності на­вчального закладу.

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішньошкільний моніторинг у закладі розроблене відповідно до ви­мог законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про невідкладні заходи що­до забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Національної доктрини розвитку освіти України, указу Президента України № 1013 від 04.07.2005, постанов Кабі­нету Міністрів України № 1095 від 25.08.2004 «Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти», № 1312 від 31.12.2005 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти» та спря­моване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчальних закладів.

1.2.     Положення поширюється на всіх працівників навчального закладу та учасників навчально-виховного процесу (далі — НВП).

1.3.     Внутрішньошкільний моніторинг діяльності закладу є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання, оброблення, зберігання й розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки та основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому.

1.4. Положення визначає єдину систему здійснення внутрішнього моніторингу, а також обов'язки учасників навчально-виховного процесу щодо забезпечення системного підходу до організації збору, збереження, обробки й розповсюдження інформації.

1.5.     Це положення розроблено методичною радою закладу, погоджено з профспілковим комітетом, затверджено на засіданні педагогічної ради.

II. Завдання» мета і напрями моніторингу

2.1. Основними завданнями моніторингу є:

•    визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;

•    сприяння підвищенню якості ЗСО;

•    вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами
роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;

•   оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення навчального закладу;

•   створення необхідних умов для творчої діяльності учасників НВП, реалізації особистісно зорієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

•   упровадження освітніх Інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форм організації НВП.

2.2. Мета внутрішнього моніторингу:

•   створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування освітньої системи навчально-виховного комплексу, про те, які якісні та кількісні зміни відбуваються в ній під впливом різних факторів;

•   визначення результативності навчання та виховання учнів;

•   перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;

•   визначення ефективності використання ресурсів;

•   створення сприятливих умов для виявлення й підготовки здібної та обдарованої молоді;

•   виявлення й підтримка творчих педагогів, підняття їхнього престижу;

•   удосконалення педагогічних технологій;

•   проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів, учнів і встановлення рейтингу;

•    удосконалення діяльності навчального за­кладу, вироблення й коригування управлінських рішень;

•    планування й прогнозування розвитку на­вчального закладу;

•    визначення позитивного іміджу, престиж­ності й конкурентоспроможності навчального закладу.

2.3. Напрями моніторингу:

•   діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів);

•   моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

•   статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності закладу, порівняти отриманий результат із нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і при­йняти управлінське рішення);

•   динамічний моніторинг (багаторазовий за­мір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

•   психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

•   внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися в майбутньому);

•   моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, у якій відбуваються зміни, з по­дальшим прийняттям управлінського рішення);

•   педагогічний моніторинг (супровідний контроль і поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації й здійсненні НВП);

•   освітній моніторинг (супровідне оціню­вання й поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

•   учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);

•   моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження виконання державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

•   змістовний (особистісно зорієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

•   моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

2.4. Складові моніторингу:

•   чітке визначення об'єкта дослідження;

•   визначення параметрів розвитку об'єкта;

•   критерії оцінювання параметрів;

•   технології проведення досліджень;

•   науково-методичні матеріали, які спрямо­вані на отримання кінцевого результату.

2.5.  Вимоги щодо здійснення ефективного внутрішнього моніторингу:

•   вимірність і застосування стандартів і норм (вони повинні бути якісно й кількісно визначеними, придатними для практичного використання);

•   можливість і реальність дотримання й виконання (узгодженість із можливостями, урахування її складових частин або елементів);

•   наявність інструментарію;

•   використання досвіду й спирання на аналіз поточного стану діяльності навчального закладу;

•   наявність технологій інтерпретації фактич­них результатів діяльності;

•   попередження абсолютизації й перебіль­шення ролі різних нормативних вимог.

2.6. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

•   об'єктивність із метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;

•   валідність для повної й усебічної відповід­ності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру й оцінки, можливість підтвердження по­зитивних і негативних результатів, які отриму­ються різними способами контролю;

•   надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

•   урахування психолого-педагогічних осо­бливостей передбачає диференціацію контр­ольних і діагностичних завдань;

•   систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відпо­відною системою;

•   гуманістична спрямованість із метою створення атмосфери доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

2.7. Показники моніторингу:

•  відповідність змісту освіти вимогам дер­жавних стандартів;

•  співвідношення варіативної та інваріантної складових навчального плану;

•  інформація щодо сформованості ключових компетентностей учнів;

•  задоволення освітніх потреб школярів.

2.8. Засоби дослідження:

•  результати діагностичних контрольних робіт;

•  навчальні досягнення учнів;

• психолого-педагогічна діагностика;

•  анкетування учнів, батьків, учителів.

2.9. Результати моніторингу мають тільки сти­мулюючий характер для змін певної діяльності.

III. Інформаційне забезпечення моніто­рингу

Освітній моніторинг — це система органі­зації збору, обробки, збереження й поширення інформації про діяльність освітньої системи чи окремих її елементів, орієнтована на інфор­маційне забезпечення управління, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої системи й прогнозування її розвитку. Пріоритет­ним напрямом освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив про­цесу навчання на особистість учня.

Психолого-педагогічний моніторинг — це система інформаційного супроводу на­вчального процесу, яка містить інформацію про особливості психічної організації учня, що впливають на успішність засвоєння ним змісту освіти.

При його проведенні до уваги слід брати:

Особливості когнітивної сфери:

•   рівень сформованості загальнонавчальних умінь і навичок;

•   рівень розумового розвитку;

•   мнемонічні здібності.

Фактори особистісного характеру, що впливають на процес навчання:

•   темперамент, самооцінка, мотивація до­сягнення, працездатність;

•   мотивація пізнавальної діяльності;

•   рівень готовності до самоосвітньої діяль­ності.

Аналіз даних освітнього моніторингу дозво­ляє здійснювати управління освітнім процесом на основі науково обґрунтованого прогнозуван­ня його розвитку.

 

Педагогічний прогноз — це оцінка перспек­тив одержання заданого навчального результату.

Види педагогічного прогнозу:

•   прогноз ефективності діяльності вчителя — оцінка результативності його роботи, що визна­чається через покращення результатів учнів;

•   оцінка резервів підвищення якості на­вчання — визначення й реалізація оптимальної індивідуальної стратегії навчання індивіда.

 

Головним завданням кваліметричних до­сліджень рівня предметної грамотності учнів є визначення ступеня готовності випускників справлятися.

Основні напрями оцінювання рівня пред­метної грамотності:

•   змістовий;

•   контекстуальний (уміння використовувати знання при вирішенні повсякденних завдань у контексті реальних життєвих ситуацій);

•   процесуальний (сформованість інтелекту­альних умінь).

 

Соціально-адаптаційна спрямованість кваліметричних вимірювань, оволодіння пред­метною грамотністю повинні сприяти соціальній адаптації підлітка в сучасному суспільстві.

 

Технологія предметного моніторингу

Технологія керування якістю засвоєння знань полягає у проектуванні педагогічного процесу, спрямованого на підвищення якості навчальних досягнень учнів шляхом предметного моніторингу.

Етапи проведення предметного моніторингу:

•   анкетування учнів 5—11-х класів «Ставлен­ня до вивчення предмета»;

•   аналіз контрольних зрізів і кваліметрії на початок року;

•   аналіз даних психологічного моніторингу;

•   заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості»;

•   проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток;

•   організація корекційно-діагностичної роботи;

•   заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяль­ності учнів на уроці»;

•   проведення мікропедради.

•    

Валеологічний моніторинг спрямований на:

•   формування толерантного ставлення до фі­зичних навантажень дітей і підлітків;

•   вивчення факторів ризику хронічних за­хворювань;

•   заповнення паспортів здоров'я.

Для його проведення використовуються такі навчально-діагностичні програми:

•   «Індекс ставлення до власного здоров'я»;

•   «Розум проти інфаркту. Самовизначення факторів ризику серцево-судинних захворювань»;

•   скринінг-тест «Моє здоров'я» (необхідною є наявність баз даних);

•   «Експериментальна діяльність Школи культури здоров'я»;

•   «Сучасна школа як система формування здоров'я дітей і підлітків».

Моніторинг педагогічної майстерності має на меті вивчення:

•   структури міжособистісних стосунків:

—  рівня володіння засобами педагогічної взаємодії;

—  ставлення учнів до вчителя («Учитель очима учня»);

•   професійних рис особистості вчителя:

— готовності педагога до роботи на само­контролі;

— його креативних якостей (тест «Креативність»);

— професійної спрямованості особистості вчителя;

— його здатності до саморозвитку;

— форм управлінської поведінки;

•   особливостей творчої діяльності:

— самооцінки професійної діяльності вчи­теля (рівня володіння методичними вміннями);

— рівня володіння практичною дидактикою;

— рівня володіння технологією продуктив­ного навчання;

— творчого потенціалу (тест «Ваш творчий потенціал»);

— інформаційної культури педагога;

— рівня психолого-педагогічних знань;

•   позитивних тенденцій у роботі педагогіч­ного колективу:

— діагностика готовності педагога до на­уково-експериментальної діяльності;

— методика оцінювання ситуації в навчаль­ному закладі;

— ранжування методик викладання;

— діагностика пріоритетів цілепокладання.

Кожен викладач, який прагне до самовдоско­налення, повинен уміти самостійно, достовірно й доказово оцінювати як власну освітньо-виховну діяльність, так і обумовлену нею навчаль­но-пізнавальну діяльність школярів.

 

IV. Моніторинг педагогічної діяльності

Моніторинг педагогічної діяльності дозволяє проаналізувати та вдосконалити роботу педа­гогічного колективу, адміністраторів, керівника школи. На основі узагальненого аналізу легко ви­значити напрями і методи розвитку навчального закладу в цілому.

Розвиток школи (як і будь-якої іншої уста­нови) неможливий без попередньої діагнос­тики й аналізу стану, в якому вона перебуває на теперішній момент. Одна з найважливіших зон дослідження — діяльність співробітників, оскільки реалізація всіх планів, ідей, інновацій залежить виключно від тих людей, які в цьому процесі будуть задіяні.

Ефективна, прозора система оцінки діяль­ності педагога, адміністратора, керівника, яка дозволить визначити тих співробітників, які працюють найбільш результативно, провести аналіз «сильних» і «слабких» сторін спільної діяльності педагогічного колективу, дасть змогу використовувати результати аналізу в розробці програми розвитку навчального закладу.

 

Принципи оцінювання діяльності вчителя:

•   чим більше реалізовано цілей, тим вищий бал оцінки діяльності вчителя;

•   лише реалізовані цілі підлягають оціню­ванню;

•   учитель велику частину своєї педагогічної діяльності проводить самостійно, тому має мож­ливість як оцінити свою роботу (рефлексія), так і самостійно намітити шляхи її вдосконалення (саморозвиток);

•   оцінка педагогічної діяльності проводиться в умовах рівного доступу до інформації про ре­зультати діяльності, делегування повноважень у підбитті підсумків оцінювання керівниками шкільних методичних об'єднань, відкритого обговорення.

Технологія оцінювання діяльності вчителя Керівник шкільного предметного методич­ного об'єднання:

•   фіксує конкретну інформацію про резуль­тати виконання посадових і функціональних об'єднань;

•   спільно з учителем визначає результати його діяльності;

•   курує навчальний процес, виховний процес, науково-методичну діяльність, суспільно-корис-ну діяльність;

•   оцінює результативність роботи кожного вчителя, проводить фіксацію діяльності вчителя в шкільних документах і наказах, протоколах олімпіад, конкурсів, аналітичних довідках тощо;

•   на засіданні методичного об'єднання об­говорює пропозиції щодо матеріального та мо­рального заохочення кращих співробітників;

•   порівнює поточні результати діяльності вчителя з отриманими в минулому році, тобто надається картина досягнень і проблем, на під­ставі якої складається план роботи ШМО;

•   представляє результати моніторингу педагогічної діяльності для обговорення на педагогічній, методичній радах, нарадах при директорові, використанні під час плану­вання роботи навчального закладу, формування стратегії їй розвитку.

На основі проведеного аналізу адміністрацією закладу спільно з профспілковим комітетом розгля­даються питання преміювання, нагородження співробітників, питання позачергового підви­щення кваліфікаційної категорії або атестації за ініціативи адміністрації, необхідність про­ведення навчання співробітників і коло питань, які потребують додаткового контролю.

Модель педагогічної діяльності

У процесі роботи конкретизована модель педагогічної діяльності вчителя за такими по­казниками:

•   Блок І — навчальний процес:

1. Реалізація навчального процесу.

2. Ведення шкільної документації.

3. Олімпіади та інтелектуальні конкурси (МАН, «Кенгуру», «Левеня», П. Яцика).

4. Діяльність із розвитку здібностей та об­дарувань учнів.

5. Виробнича дисципліна.

6. Наукова організація праці вчителя.

•   Блок IIвиховна робота:

1. Організація життєдіяльності класу.

2. Напрями виховної роботи.

3. Робота з батьками.

4.  Допомога в організації життєдіяльності школи.

5. Ведення класної документації та докумен­тації з виховної роботи.

•   Етап III — науково-методична діяльність:

1. Участь у роботі в методичному об'єднанні.

2. Розроблення методичних посібників, про­грам, підручників.

3. Участь у роботі творчих груп.

4. Участь у семінарах і конференціях.

5. Інноваційна діяльність.

6. Участь у професійних конкурсах.

•   Етап IV — суспільно-корисна діяльність:

1. Профспілкова діяльність.

2. Інформаційна діяльність.

3. Соціальний захист працівників педагогіч­ного колективу.

•   V. Моніторинг якості освіти

Якісна освіта вважається сьогодні міжна­родною спільнотою однією з необхідних умов успішного розвитку будь-якої країни. Міжна­родне співтовариство нині хвилюють питання якісної освіти з проекцією на набуття молоддю життєвих компетентностей, успішне входження в сучасне суспільство і тендерну рівність.

•   Якість освіти загалом і загальної середньої освіти зокрема — надто складне й багатогранне поняття.

Компоненти структури якості загальної середньої освіти:

•   якість навчального процесу як результату педагогічної діяльності;

•   якість навчально-методичного забезпечен­ня (освітніх програм та навчальної літератури, підручників і посібників);

•   якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів;

•   якість ресурсного забезпечення та навчаль­ного середовища, у якому відбувається освітній процес (правового, фінансового, кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного);

•   якість особистісних рис і здібностей учнів;

•   якість та ефективність державно-громадсько­го управління системою загальної середньої освіти;

•   якість проведення, інтерпретації резуль­татів моніторингових досліджень у системі загальної середньої освіти.

Якість освіти — це педагогічна категорій, що характеризує ступінь досягнення поставле­них в освіті цілей і завдань.

Система моніторингу якості освіти закладу включає такі компоненти:

• мету й зміст загальної середньої освіти;

• вимоги освітніх стандартів;

• педагогічний контроль та прогнозування;

• освітній моніторинг;

• моделі учня, вчителя, закладу освіти.

 

Моніторинг якості освіти передбачає систе­матичне збирання фактів про контекст, вхідні ресурси, процеси і результати в системі освіти.

Моніторинг якості освіти є ефективним засо­бом отримання інформації про функціонування освітньої системи та її компонентів. Звичайно, якість освіти в закладу визначається на основі державних стандартів освіти та оцінки громад­ськістю освітніх послуг.

На формування результату якості освіти впливають різні суб'єкти соціального замов­лення (батьки, самі учні, громадськість, ВНЗ, роботодавці). Таким чином, якість освіти — це таке динамічне та інтегративне утворення, сукупні властивості якого здатні задовольняти споживачів, їх постійно зростаючі вимоги і по­треби.

Структурні компоненти якості освіти:

• задоволеність суб'єктів освіти результатами навчально-виховного процесу;

• якість освітніх програм;

• високий рівень кваліфікації науково-педа­гогічних кадрів;

• залученість навчального закладу до іннова­ційної діяльності;

• сучасні матеріально-технічні ресурси;

• утвердження державно-громадського управління.

 

VI. Моніторинг виховної діяльності

Сутність моніторингу виховної діяльності Об'єкти моніторингу виховної діяльності закладу:

• зміст виховання;

• система виховання і виховної роботи;

• система науково-методичного забезпечення виховного процесу;

• участь учнів у виховній роботі;

• всебічний розвиток індивідуальності, сутнісних сил особистості, потреб, Інтересів, зді­бностей, генетично заданих обдарувань, таланту, позитивних рис характеру, ідеалів, свідомості;

• соціалізація особистості;

• колективна діяльність учнів;

• педагогічна діяльність учителів;

• результати виховного процесу.

 

VII. Психологічний моніторинг

Будь-яке відстеження має на меті вдоскона­лення, але, з емоційної точки зору, це завжди стрес, страх невдачі. Тому психолог бере участь і в уточненні мети й завдань, доборі аудиторії, рекомендує обрати методи та процедури до­слідження, стратегію ознайомлення з резуль­татами моніторингу, допомагає у виробленні рекомендацій щодо усунення недоліків, про­веденні психолого-педагогічної діагностики.

Отже, поетапний супровід моніторингу шкільним психологом створює умови до розвитку моніторингової культури, забезпечує перехід орга­нізації педагогічної діяльності на якісний рівень.

Окремою частиною моніторингових дослі­джень у школі є власне психологічний моніторинг.

Психологічний моніторинг

Психологічна діагностика — поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів протягом усього періоду навчання, виявлення індивіду­альних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у ході навчання, у професійному самовизначенні, а також вияв­лення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальній адаптації. Психодіагности­ка проводиться як індивідуально, так і з групами учнів. Сьогодні діагностична робота психолога в комплексі вирішує такі завдання:

• складання соціально-психологічного пор­трета учня;

• виявлення шляхів і форм надання допомоги дітям із труднощами в навчанні, у спілкуванні та психічному самопочутті;

• вибір форм і заходів психологічного су­проводу учнів згідно з їхніми особливостями в спілкуванні та навчанні.

Для реалізації цих завдань використовуються три форми організації діагностичної роботи:

• комплексне психолого-педагогічне вивчен­ня всіх учнів однієї паралелі;

• поглиблене — використовується при ви­вченні складних випадків індивідуально з учнем;

• оперативне — використовується у випадку негайного надання інформації.

 

VIII. Культура управління та комунікативна компетентність керівника

За своїм змістом культура управління являє со­бою сукупність досягнень в організації та здійснен­ні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, які висуваються до систем управління і пра­цівників, обумовлених нормами і принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Культура управління як складова частина за­гальнолюдської культури має разом з тим низку особливостей, які відрізняють її від усіх інших видів і форм культури. Ці особливості можна проілюструвати на основі вимог, які висуваються до культури управління.

Рівень культури управління оцінюється, виходячи із загальносистемних показників, найважливішими з яких є:

• цілеспрямованість (здатність системи до­сягати цілей);

• цілісність (наявність і використання сис­темою властивостей, яких немає у складових частин системи);

• пов'язаність (наявність оптимальних техно­логічних, інформаційних, виробничих та інших зв'язків);

• відкритість (взаємодія системи з іншими і сприйняття зовнішньої інформації);

• динамізм (швидкість змін системи під впли­вом будь-яких факторів);

• прагнення до розвитку (наявність тенденції ускладнення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обсягів виробництва та ін.).

 

IX. Порядок проведення моніторингу

9.1. Організація роботи щодо здійснення вну­трішнього моніторингу покладається на голову методичної ради закладу.

9.2. Робота з проведення внутрішнього моні­торингу здійснюється методичною радою закладу.

9.3.  Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на ад­міністрацію закладу.

9.4.  Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу.

9.5. Моніторингові дослідження вчитель ко­ординує й узгоджує з керівником методичного об'єднання, головою методичної ради, адміні­страцією закладу.

9.6. Для проведення моніторингових дослі­джень використовуються тільки затверджені технології (інструментарії).

9.7.  Педагогічні працівники несуть відпові­дальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу.

9.8.  Керівник методичного об'єднання несе відповідальність за дотримання критеріїв здій­снення моніторингу на рівні свого методичного об'єднання.

9.9.  Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за формою, затвер­дженою методичною радою та погодженою методичним об'єднанням.

9.10.  Узагальнення моніторингових дослі­джень на рівні закладу проводить методична рада.

9.11.  Аналіз ТА обговорення підсумків мо­ніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях методичних об'єднань учителів-предметників, методичної та педагогічної рад закладу.

9.12. Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а підсумкові — про­тягом певного періоду навчання учнів, з якими проводився моніторинг.

9.13.  Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними праців­никами НВК та за згодою ради закладу з батьками й громадськістю.

9.14. Моніторинг може проводитися як під час навчально-виховного процесу, так і в позауроч-ний час.

9.15. Проведення моніторингових досліджень здійснюється в три етапи:

етап І (підготовчий): постановка мети, ви­значення об'єкта спостереження, установлення термінів проведення моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.

етап II (практичний): збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань; відвідування уроків; проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів;

етап III (аналітичний): аналіз і система­тизація інформації, розробка рекомендацій і пропозицій, формулювання висновків.

X. Відповідальність за здійснення внутріш­нього моніторингу

10.1. Відповідальність за організацію закладу що­до здійснення внутрішнього моніторингу покла­дається на методичну раду навчального закладу.

10.2. Методична рада закладу:

• забезпечує виконання покладених на неї завдань із питань здійснення внутрішнього моніторингу відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», нормативно-правових актів щодо організації навчально-виховного процесу;

• проводить внутрішній моніторинг;

• координує й контролює діяльність щодо забезпечення її об'єктивності, валідності, на­дійності, урахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності, гуманістичної спрямованості;

• проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення внутрішнього моніторингу, упровадження нових технологій діагностування, спрямованих на забезпечен­ня синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі знань про стан об'єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням і прийняттям відповідного управлінського рішення;

• розробляє систему здійснення внутріш­нього моніторингу, яка безпосередньо підпо­рядковується педагогічній раді;

• забезпечує опрацювання й прийняття но­вих, перегляд і скасування попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;

• забезпечує функціонування системи вну­трішнього моніторингу в школі;

• веде облік моніторингових досліджень;

• організовує підготовку й підвищення ква­ліфікації педагогічних працівників із питань здійснення моніторингових досліджень;

• організовує й проводить наради, конферен­ції, семінари, виставки з питань моніторингу;

• здійснює постійний зв'язок із ОШПО, ММЦ, районними методичними службами з питань моніторингових досліджень;

• бере участь у міжнародній співпраці з пи­тань моніторингових досліджень.

XI. Співпраця практичного психолога з адміністрацією, педагогам у здійсненні мо­ніторингових досліджень

11.1. Уточнення мети і цілей моніторингу.

11.2. Вибір методу та процедури дослідження.

11.3. Вивчення емоційного» фізичного стану респондентів, умов проведення досліджень.

11.4. Спільна діяльність у виробленні реко­мендацій щодо усунення негативних тенденцій.

11.5. При оформленні результатів моніторин­гу користуватися правилами:

• оголошення результатів моніторингу є обов'язковим, інакше можуть виникнути під­озри про неетичне їх використання;

• на загал краще виносити загальні результа­ти, а конкретні дані повідомляти індивідуально;

• відзначати позитивні тенденції (хвалити) потрібно публічно, критикувати — наодинці;

• негативні тенденції зазначати всередині доповіді, починати і закінчувати доповідь, ана­літичну довідку та наказ позитивом;

• не можна порівнювати діяльність різних людей між собою, потрібно зіставити діяль­ність людини в різних випадках, наголошуючи на більш конструктивному, або порівнювати людину з «нормативним еталоном»;

• говорячи про негативи, потрібно зазначати їх міру (незначні промахи, неприпустимі по­милки тощо);

• оголошуючи результати досліджень, при­діляючи увагу деталям, зосередити увагу на го­ловному, інакше виникає відчуття дріб'язковості й не важливості моніторингу;

• відзначаючи помилки, потрібно надати рекомендації із їх усунення.

11.6. Організація індивідуальної роботи:

• розробка індивідуального плану професій­ного розвитку педагога;

• сприяння в розробці виховних заходів;

• розробка індивідуальних планів корекційної діяльності з учнями.

XII. Висновки

На основі моніторингових досліджень у навчальному закладі розроблено модель управління якістю освіти в умовах компетентнісного підходу.

 


Новини


14 груд. 2018
Тренувальні заняття з цивільного захисту «Перша домедична допомога»
14 грудня 2018 року для учнів 5-6 класів були проведені тренувальні заняття з цивільного захисту «Перша домедична допомога». Заняття проводили вчителі предмету "Захисту Вітчизни" Ростовський В.Й. та Кристальна Н.К., які познайомили з прийомами надання першої домедичної допомоги при переломах та кровотечах. Учні тренувалися накладати шини та закріпляти джгути, одягати протигази, транспортувати потерпілих. Присутні на заході гості Начиненний О.П. та військовослужбовець Скала підтримали необхідність проведення таких тренувальних занять для учнів школи та відзначили, що здобувачі освіти набувають дуже необхідних навичок для використання в повсякденному житті та в надзвичайних ситуаціях.

8 груд. 2018
Екскурсія по місту Дніпро
8 грудня учні 8 класу були на автобусній екскурсії по м.Дніпро. Екскурсовод цікаво розповідав про минулі події та сучасні звершення в історії міста. Діти дізналися багато нового, відвідали історичний музей та виставку Першого Музею АТО. Вшанували пам'ять, колишнього учня школи Мартинова Олександра.

7 груд. 2018
Посвята в козачата
7 грудня 2018 року першокласників прийняли до лав козачат. Відбулося свято "Посвята в козачата".На святі були учні початкових класів. Свято підготували учні 4 класу. Були присутні гості і батьки.

5 груд. 2018
Перегляд вистави "Повний треш"
05 грудня учні 10 класу відвідали молодіжний театр м.Дніпро. Переглянули виставу "Повний треш", яка всім сподобалась.

27 лист. 2018
"16 днів проти насильства"
Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства"

23 лист. 2018
День пам’яті жертв голодомору
23 листопада у 9 класі була проведена відкрита виховна година "Схилімо голови в скорботі", присвячена Дню пам'яті жертв голодоморів,який в Україні відзначається щороку в останню суботу листопада. Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами:1921-1922,1932-1933,1947 років. Але такої страшної трагедії, яку пережив український народ 30-роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства. Саме голодомор 1932-1933 років було визначено геноцидом українського народу. Цього року Україна відзначає 85-і роковини тих трагічних часів.

Всі новини