"2014 рік - рік воїнів - інтернаціоналістів"

15.02 2013 р. в учнів старших класів пройшов Єдиний урок мужності на тему: "Простим героям - честь і слава!", присвячений Дню виведення радянських військ з Афганістану.

У вересні 1979 року до влади в результаті палацового заколоту прийшов жорстокий тиран Хафізулла Амін, репресивна політика котрого не влаштовувала основну масу афганців. У країні фактично спалахнула громадянська війна, яка загрожувала самому існуванню комуністичного уряду, — і вторгнення радянських військ в Афганістан ставало неминучим.

27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Леонідом  Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму Народно-демократичної партії  Афганістану. Спочатку радянські війська розташовувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану.

Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників, і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися.

Восени1988 року за наказом з Москви розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного удару по кишлаках уздовж траси Кабул – Саланг, якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній  радянський солдат залишив афганську землю.

Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні.

 Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

Етапи

Перебування радянських військ в Афганістані і їхня бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.

• 1‑й етап: грудень 1979 р. — лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.
• 2‑й етап: березень 1980 р. — квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.
• 3‑й етап: травень 1985 р. — грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із‑за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків на Батьківщину.
• 4‑й етап: січень 1987 р. — лютий 1989 р. Участь радянських військ у проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.
•  

Пройдуть роки, і ми певні, що імена хлопців, які загинули в Афганістані, не зітруться з пам’яті  прийдешніх поколінь, увійдуть  у безсмертя. Вічна пам'ять полеглим і шана живим, тим, кому всім смертям на зло пощастило повернутись до рідних домівок.

14 лютого 2014 року

класна година у 10 класі

"Час і досі не загоїв рани..."

Афганиста́н (пушту افغانستان‎, дари افغانستان, Afġānestān), полная официальная форма —Исламская Респу́блика Афганиста́н (пушту د افغانستان اسلامي جمهوریت‎, дари جمهوری اسلامی افغانستان) — государство на Среднем Востоке, не имеет выхода к морю. Одна из беднейших стран мира. С 1978 года в стране идёт гражданская война.

Граничит с Ираном на западе, Пакистаном — на юге и востоке, Туркменистаном,Узбекистаном и Таджикистаном — на севере, Китаем — в самой восточной части страны, с Индией (точнее оспариваемой Индией, Китаем и Пакистаном территорией Джамму и Кашмир) на юге.

Афганистан находится на перепутье между Востоком и Западом и является древним центром торговли и миграции. Его геополитическое расположение — между Южной и Центральной Азией с одной стороны и Ближним Востоком с другой, что позволяет ему играть важную роль в экономических, политических и культурных отношениях между странами региона.

Благодаря своему стратегическому положению в центре Евразии, Афганистан становится ареной борьбы между двумя мощными державами того времени: Британской и Российской империями. Эта борьба получила название «Большой игры». С целью контроля над Афганистаном Британская империя провела серию войн, но, в конце концов, была вынуждена признать независимость Афганистана 9 августа 1919 года.

17 июля 1973 года в Афганистане произошёл государственный переворот. Монархия была упразднена и в стране была провозглашена республика. В апреле 1978 года в стране началась революция. 

В апреле 1978 года, после Саурской (Апрельской) революции провозглашена Демократическая Республика Афганистан.

Главой государства стал Нур Мухаммед Тараки, а председателем Революционного совета — Хафизулла Амин. Правительство стало проводить радикальные реформы, в частности, секуляризацию, что вызывало массовые протесты в традиционном афганском обществе. В стране началась Гражданская война. 

Поэтому советское руководство приняло решение устранить Амина, а в страну ввести войска, чтобы помочь коммунистическому правительству справиться с мятежниками. В результате, СССР вмешался в гражданскую войну, продолжающуюся и поныне. 

После вывода советских войск в 1989 году гражданская война не закончилась, а разгорелась с новой силой. 

С конца 1980-х годов начинается масштабный рост производства наркотиков в Афганистане. 

После терактов 11 сентября 2001 года международный террорист Усама бен Ладен нашёл убежище в талибском Афганистане. Это послужило поводом для вторжения США в Афганистан. 

После падения режима талибов была провозглашена современная Республика Афганистан. 

Несмотря на это, в стране по-прежнему продолжается гражданская война, но уже с участием Международных сил содействия безопасности в Афганистане (ISAF) .